Люблю читати Ірен Роздобудько, із захопленням занурююсь в кожну, вигадану нею, нову, таку жіночу, авантюру. Зауважую її ж словами, що вона не запрошує до себе в гості – на ці сторінки-тих, для кого серйозний вираз обличчя є свідченням розуму. Як казав барон Мюнхгаузен, саме з цим виразом робилися найбільші дурниці на землі. З її книжками просто відпочиваєш, з перших сторінок затягує непередбачуваність, незвичність сюжетних ліній, алегоричність образів та ситуацій.   Гудзик Пастка для Жар Птиці Перейти темряву Все, що я хотіла сьогодні Останній діамант міледі Дванадцять, або виховання жінки, в умовах не придатних до життя